- чиновний
- 1) чино́вный; слу́жащий2) в чина́х, ва́жный, чино́вный
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
чиновний — а, е, заст. 1) Який перебуває в якому небудь чині на державній службі. || у знач. ім. чино/вний, ного, ч. Те саме, що чиновник 1). 2) Який має великий чин, ранг … Український тлумачний словник
чиновний — прикметник … Орфографічний словник української мови
чиновність — ності, ж. Властивість за знач. чиновний … Український тлумачний словник